Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
примовка — [приемо/ўка] ўкие, д. і м. ўц і, р. мн. о/вок … Орфоепічний словник української мови
примовка — 1) (жартівливий, перев. римований вислів, який уставляють у розмову / текст відповідно до ситуації), приповідка 2) див. приказка … Словник синонімів української мови
примовка — іменник жіночого роду примовка іменник жіночого роду … Орфографічний словник української мови
примовкати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
пестушка — и, ж. 1) Зменш. пестл. до пестуха. 2) Один із жанрів дитячого фольклору – пісенька, примовка, якими забавляють дитину … Український тлумачний словник
приговір — во/ру, ч., розм. 1) Те, що говорять, супроводжуючи яку небудь дію; примовка. 2) заст. Наговір … Український тлумачний словник
прикладка — и, ж. 1) діал. Жартівливий, перев. римований вислів, що вставляється в розмову відповідно до ситуації або у відповідний текст; примовка. || зневажл. Глузливий, перев. римований дотеп, глузливе прізвисько. 2) лінгв. Означення, що виражається… … Український тлумачний словник
примівка — и, ж., етн., діал. Замовляння (у 2 знач.). || Примовка … Український тлумачний словник
примовля — я, с., діал. Те саме, що примовка … Український тлумачний словник
промовка — и, ж. Розмова, бесіда. ||Те саме, що примовка … Український тлумачний словник
